Математичне
моделювання — метод дослідження процесів або явищ шляхом створення їхніх
математичних моделей і дослідження цих моделей.
Модель –
спеціально створений об’єкт, який відображає властивості досліджуваного
об’єкта. Модель може бути представлена фізичним об’єктом, подібним до
оригіналу, або описом об’єкта у вигляді математичних формул, тексту,
комп’ютерної програми.
Моделювання включає створення, дослідження та використання
моделей об’єктів. Методи моделювання широко використовуються в різних сферах
людської діяльності, особливо в сферах проектування і управління, де основними
є процеси ухвалення ефективних рішень на основі інформації, що отримується.
Метою моделювання
є здобуття, обробка, представлення і використання інформації про об'єкти, які
взаємодіють між собою і зовнішнім середовищем; а модель тут виступає як засіб
пізнання властивостей і закономірностей поведінки об'єкту. Основним
призначенням моделі в задачах управління є прогноз реакції об’єкту на керуючі
впливи. Крім того, моделі використовуються для дослідження об’єкта, аналізу
його чутливості.
Теорія моделювання є розділом науки, що вивчає способи
дослідження властивостей об'єктів (оригіналів) на основі заміщення їх іншими
об’єктами (моделями). Вирізняють натурні, фізичні, мовні та математичні моделі.
Основні властивості
моделей:
цілеспрямованість;
скінченність;
спрощеність;
повнота;
адекватність.
Цілеспрямованість моделі полягає в тому, що вона завжди будується з
певною метою. Ця мета має вплив на те, які властивості об’єктивного явища
вважаються істотними, а які – ні. Задача моделювання полягає в тому, що для
заданого об’єкта потрібно підібрати такий опис, який у повній мірі відображав
би оригінал з точки зору заданої мети моделювання.
Скінченність
моделі визначає те, що модель відтворює лише скінчену кількість властивостей та
відношень, і через це модель завжди є більш простою, ніж оригінал.
Повнота моделі
полягає в тому, що вона має відображати всі істотні з точки зору мети
моделювання властивості оригіналу.
Необхідною умовою для переходу від дослідження об’єкта до
дослідження моделі і подальшого перенесення результатів на об’єкт дослідження –
вимога адекватності моделі і об’єкта. Адекватність
– це відтворення моделлю з необхідною повнотою всіх властивостей об’єкта,
важливих для цілей даного дослідження Це, мабуть, найголовніша властивість
моделі, яка визначає можливість її використання. Оскільки будь-яка модель
простіша за оригінал, ніколи не можна говорити про абсолютну адекватність, при
якій модель за всіма характеристиками відповідає оригіналу.
Комментариев нет:
Отправить комментарий